ГАВРЮШОВ: У ЛІВОМУ БЕРЕЗІ СТВОРЕНА АТМОСФЕРА СІМ’Ї

Лівий Берег U-19 свій дебютний сезон в юнацькому чемпіонаті України завершив на 14-му місці. Взимку у команди змінився головний тренер. Андрій Гаврюшов в інтерв’ю клубній пресслужбі поділився враженнями від свого дебютного півріччя в команді, відзначив найбільш пам’ятні матчі та розповів про комунікацію з тренерським штабом першої команди.

– Андрію Валерійовичу, минулого тижня завершився юнацький чемпіонат України. Поділіться враженнями від роботи з юнаками Лівого Берега, яких ви очолили взимку.

– У мене залишилися позитивні враження від цього півріччя. Вдячний всім, хто допоміг мені приєднатися до Лівого Берега. Я дуже добре знаю Миколу Лавренка та Віталія Первака, адже свого часу працював в Олександрії помічником тренера команди U-21. Але завжди прагнув отримати можливість працювати головним тренером. Після початку повномасштабного вторгнення поїхав працювати до Руха, адже хотів вдосконалюватися та розвиватися у професіональному плані. У львівському клубі багато чому навчився.

На пропозицію Лівого Берега відразу погодився. Відверто був здивований масштабом, адже навіть у Русі немає такого. У київському клубі є суттєвий потенціал для подальшого прогресу. Впевнений, що з часом клуб стане ще сильнішим. У мене давно в роботі не було такого відчуття спокою. У Лівому Березі створена атмосфера сім’ї.

– Швидко знайшли спільну мову з командою?

– З цим було складніше. Деякі спеціалісти мені радили не ухвалювати різких рішень, а для початку з усім розібратися. Я погодився з цим, але все ж необхідно було ухвалювати певні рішення. Взимку нам довелося попрощатися з деякими футболістами. Це дуже боляче, але без цього неможливо було обійтися. Попросив, щоб після завершення першої частини сезону хлопці залишилися та попрацювали зі мною тиждень. Для знайомства з командою це було дуже важливо. Думаю, що в селекційному плані ухвалив правильні рішення.

– Яку мету ставили перед командою на ці пів року?

– Дебютний сезон завжди є складним для кожної команди. Для мене насамперед було важливо розвивати гравців, щоб вони виходили на новий рівень. Ми прагнемо підготувати футболістів для першої команди. Найбільш складним є перехід до дорослого футболу. Необхідно для них створювати складні умови на тренуваннях, щоб побачити, хто на що здатний. Ми тренувалися по дві години. У змагальному режимі витискав максимум зі своїх підопічних. Щасливий, що хлопці це витримали та показали себе з найкращого боку. Вимагав завжди грати першим номером, а це непросто. Результати були не найкращими, але мені не соромно за гру команди. Зараз вже є футболісти, які можуть підсилити ряди першої команди.

– Іван Рачук та Даниїл Скибенко дебютували за команду U-19. Що можете сказати про цих хлопців, які є вихованцями Академії?

– Під час зимового міжсезоння перша команда грала спаринг із командою 2008 р.н. Рачук та Скибенко у цьому матчі проявили себе з найкращого боку. Скибенко навіть відзначився голом. Хлопці скористатися своїм шансом, тому наше рішення було очевидним. Протягом міжсезоння поступово запрошували наших вихованців до тренувального процесу. Рачук та Скибенко дуже нам допомогли у другій частині сезону. Сподіваюся, що Академія продовжуватиме розвиватися. Для ще більшого прогресу необхідно, щоб у кожній віковій категорії працювали по два тренери. Це важливо для більш якісної підготовки.

– Знаємо, що ви відвідуєте матчі ДЮФЛУ. Можливо, вже когось для себе відзначили?

– У мене не було багато вільного часу, щоб відвідувати постійно матчі ДЮФЛУ. Проте, за можливості намагаюся це робити. Наприклад, відвідав матч чемпіонату Києва, де грали підопічні Анатолія Біляя. Ця команда 2011 року розгромила суперника з рахунком 12:0. Бачимо, що є футболісти, які можуть підсилити нашу команду. Дуже важливо, що у нашій Академії талановита молодь.

– Під час міжсезоння до команди також доєдналися більш досвідчені гравці. Це Грабовецький, Міщенко, Черненко, Тіщенко. Чому навіть із приходом цих футболістів залишилася проблема з реалізацією?

– Безумовно, ці футболісти додали досвіду. Саме навколо них формувалася команда. На мою думку, Віталій Тіщенко – це майбутнє Лівого Берега. Дякую Миколі Лавренку за те, що він запросив Віталія до команди. Думаю, що в наступному сезоні він отримає шанс у першій команді. Все в його руках і необхідно ще чимало працювати.

У всіх хлопців є суттєва перспектива. Щодо реалізації, то це мої проблеми і мої недопрацювання. Дуже непросто за три місяці досягнути ідеалу у грі. У наступному сезоні треба більш якісно грати в атаці.

– Роман Гереш – один із найкращих бомбардирів юнацького чемпіонату. Другу частину сезону він тренувався вже з основною командою. Що можете сказати про Романа?

– Це дуже хороший футболіст і гарна людина. Серйозних успіхів досягають саме такі звичайні хлопці. Він продовжує розвиватися та прагне виходити на новий рівень. На мою думку, за сезон нападник має забивати більше, ніж 12 голів. Це гідний результат, але треба ще працювати. Вважаю, що нападник має забивати щонайменше 20 голів за сезон. У Романа дуже хороші фізичні показники. За своєю фактурою він схожий на нападника Динамо Пономаренка. За рахунок своєї мотивації футболіст має всі шанси досягнути результатів. Очікую на його дебют вже в елітному дивізіоні. Треба працювати і очікувати свого шансу.

– Чи тісний у вас контакт із тренерським штабом першої команди?

– З цим у нас жодних проблем немає і ми постійно на зв’язку. На іграх та тренуваннях присутній тренерський штаб першої команди. З комунікацією все дуже добре.

– Які матчі другої частини сезону можете відзначити?

– Безумовно, насамперед хочу відзначити нічию з Шахтарем. Перед грою хвилювався, адже коли працював у Русі, наша команда програла Динамо 0:10. Дуже непросто було дебютувати у якості тренера Лівого Берега проти Шахтаря. На щастя, видався дуже хороший матч у нашому виконанні. Особливо це стосується захисту. Хлопці були готовими до гри проти іменитого суперника. Роман Гереш був на зборах першої команди, затримався на кордоні та лише вночі перед грою приїхав до Києва. Він вийшов і двічі забив.

Відзначу гру з Колосом, адже це одна із найбільш якісних команд у чемпіонаті. Це була одна з найкращих ігор у нашому виконанні. Ніхто не очікував, що ми зіграємо так якісно в атаці.

Та молодь нестабільна, тому було й чимало провалів.

– Наша мета – це результат у чемпіонаті чи розвиток молодих футболістів?

– Завжди важливий симбіоз. Нам необхідно розвивати молодих футболістів, але при цьому не забувати про результат. Якість гри не повинна страждати. Результатом незадоволений, але вважаю, що хлопці досягнули прогресу. На все потрібен час.

– Чи можемо очікувати на зміни у складі?

– Безумовно, зміни точно будуть. Нові футболісти повинні поповнювати ряди нашої команди. Молоді футболісти мають хвилюватися за своє майбутнє і не перебувати у стані комфорту. Якщо гравець жодного разу не вийшов на поле, то чи справедливо його залишати в команді? Мені доведеться ухвалювати дуже непрості рішення, але без цього нікуди.